КООРДИНАЦІЙНА БУЛАВА – У «ВОЛИНСЬКОМУ БРАТСТВІ»

На Теплого Олексія, 30 березня 2017 року, в оновленому офісі «Волинського братства» було велелюддя, панувала урочиста, святкова атмосфера. Цього дня київські волиняни приймали поважних гостей – керівників земляцтв столиці України на чолі з президентом Асоціації земляцтв чернігівцем Віктором Ткаченком.  
Поважним був і привід для зібрання: передача «Волинському братству» символічної «координаційної» булави. За статутом Асоціації, кожне земляцтво в Києві отримує право і привілей півроку очолювати діяльність столичних земляцьких об’єднань, точніше – виступати в ролі її координатора.

Свого часу (у 2005 році) волиняни вже мали можливість виконувати цю відповідальну роль. І от надійшов новий термін: булава знову в руках волинських братчиків. Її передав голові Ради МГО «Волинське братство» Сергієві Шевчукові очільник Сумського земляцтва Іван Рішняк, яке до цього моменту координувало життєдіяльність столичних земляцтв. При цьому Іван Миколайович пожартував, що, мовляв, до булави швидко звикаєш і розставатися з нею не дуже й хочеться. Але, додав він, ми знаємо і впевнені, що передаємо її в надійні руки: волиняни гідно продовжать естафету головування і координації.

Таку ж впевненість висловив у своєму виступі і президент Асоціації Віктор Вікторович Ткаченко. Водночас він щиро подякував сумчанам, які успішно справилися з координаційною місією, провели за підтримки керівників Сумської області та її окремих міст і районів цілий ряд заходів, котрі запам’яталися, послужили як згуртуванню земляцького руху, так і благородній справі загальноукраїнського єднання.

У виступі-відповіді Сергія Шевчука були не тільки слова вдячності за виявлену «Волинському братству» честь, а й інформація про конкретну програму дій на період волинського головування. Йшлося і про традиційну напередодні Пасхи толоку в Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогово, і про травневе свято талантів столичних земляцтв, і про нараду з актуальних повсякденних питань земляцького руху та його перспектив. Окремо і детально Сергій Володимирович зупинився на запланованій на серпень цього року поїздці представників земляцтв столиці у Волинську область, про відвідання її найбільш пам’ятних і знаменних місць. Запрошений на церемонію передачі булави  заступник голови Волинської обласної ради Володимир Романович Карп’юк привітав учасників цієї урочистої події і зазначив, що волинські депутати і загалом Волинь будуть раді вітати керівників столичних земляцтв, виявити їм сердечну повагу і теплу, щиру волинську гостинність.

На земляцькому зібранні за поданням МГО “Волинське братство”  Президент Асоціації Віктор Ткаченко вручив Почесну грамоту визначному українському дипломату, політику, вченому і громадському діячеві Володимиру Василенку. Подякувавши за нагороду, Володимир Андрійович наголосив, що особисто причетний до створення, становлення і діяльності МГО «Волинське  братство», що був у цій благородній справі однодумцем і прибічником багаторічного голови Ради Братства Данила Марковича Курдельчука. «Не бракувало тих, хто виступав проти земляцького руху в Києві, приписував йому сепаратизм. – сказав він. – Але, як виявилося, на відміну від руйнівного  сепаратизму, який виник за підтримки російського агресора і несе українцям реальну загрозу, цей рух послужив і продовжує служити єднанню, консолідації України, забезпечує єдність у різноманітності».

Зібрання керівників земляцтв цього разу, на жаль, відбулося без нашого багаторічного  керівника, який відійшов у кращі світи в жовтні 2016 року. В пам’ять Данила Марковича було виконано вірш Дмитра Павличка «Дикі груші», написаний з його розповіді поету про героїв визвольних змагань на Волині. Пану Данилові цей вірш був особливо дорогий і його він не раз читав у колі земляків.

Дмитро Павличко

ДИКІ ГРУШІ

Дикі  груші  в  лісах  на  Волині
Повесні  божевільно  цвітуть.
Там  рої  злотокрилі  бджолині
Медовину  беруть  і  гудуть.

А  долиною  сони  й  бриндуші,
І  ліщина,  й  грабина  густа;
І  горбок  біля  кожної  груші,
Наче  просить  молитви  й  хреста.

Там  лежать  курінні  у  корінні,
Там  стрільці  і  сотенні  лежать.
На  волинській  моїй  Україні
Дикі  груші,  як  свічі  горять.

 

Дикі  груші  в  лісах  на  Волині
Повесні  божевільно  цвітуть.
Там  рої  злотокрилі  бджолині
Медовину  беруть  і  гудуть.

 

Ведучі Лариса Грінченко та Вікторія Рутковська привітали земляцьку родину:

Любі друзі, краяни,

Вас вітають волиняни,

Ті, що в Києві живуть,

Пам’ять роду бережуть,

і розповіли громаді, що на древній волинській землі народилися, жили і творили князі й гетьмани, всесвітньовідомі вчені, митці і літератори, патріоти, борці за волю України: Галшка Гуливечівна, Данило Братковський, Леся Українка, Олена Пчілка, В’ячеслав Липинський, Ігор Стравинський, Михайло Кравчук, Агатангел Кримський, Олена Левчанівська, Наталя Ужвій і наші сучасники — поети Євген Сверстюк та Оксана Забужко, режисер Олесь Санін, композитор і диригент Володимир Рунчак та десятки інших відомих земляків.

Також нагадали, що в Луцьку в 1429 році відбувся перший з’їзд європейських монархів, отже Волинь — це двері у Європу і не тільки… Бо ще на початку 20 ст., навчаючись у Петербурзі, у нашу волинянку Катерину Десницьку, родом з Луцька, закохався майбутній король Сіаму (тепер Таїланду), одружився з нею і зробив принцесою.

Волинська жінка — роду Берегиня,

Взірець тепла, любові та краси.

Волинська жінка – справжня героїня

В усі епохи і усі часи,

як написала у своєму вірші Вікторія Рутковська.  А жінки, як відомо, це – велика сила. Жінки нашого клубу «Волинянка» – енергійні, креативні,  організовують і беруть участь в різноманітних заходах та імпрезах, ведуть активну волонтерську і благодійну діяльність. До речі, нещодавно Клубу виповнилося 14 років. Окрасою свята стали музичні номери. «Новоспечена» народна артистка Світлана Мирвода задушевно виконала кілька творів. Вона солістка оркестру національного радіокомітету України, кандидат наук, викладач університету «Україна», виховала двох синів, у складі АРТ-Десанту часто їздить в зону АТО. Зворушила гостей популярна пісня «Грона акації» українською мовою.  Особливо розчулили  присутніх у виконанні ансамблю «Волиняни» твори Ганни Маяковської (слова і музика) «Спомин про Волинь»  і «Україна – молитва моя», яку усі слухали стоячи.

Тепло була сприйнята гумористична сатирична вистава на гостру та актуальну тематику «Зустріч на Ягодинській митниці» у виконанні жінок клубу «Волинянка» та її друзів. Талановито зіграні і правдиво відтворені персонажі БабиБезвізи(Ганна Ярмолюк), КризиФінансівни (Лариса Грінченко), ДідаБезліса (ТарасЯкімчук),панаБурштина(Валерій Бідношей), Цариці Корупції(Галина Бідношей), Пєвіци(Вікторія Рутковська), «Лівогосектора»(Ліна Гулюк), Гетьмана  (Микола Няньчук) були впізнаваніі викликали бурхливі оплески.

Де б не були ми, у яких далеких чи близьких краях, завжди в нашому серці живуть теплі згадки про рідну землю, батьківську хату, материнську усмішку і стежину, яка вивела на широкий життєвий шлях.Кульмінацією урочистого вручення Булави стало спільне піднесене виконання Гімнуволинян Степана Кривенького «Волинь моя», як символа братерського єднання.

З впевненістю на зміцнення земляцьких зв’язків задля подальшого розвитку і процвітання України, збереження і збагачення традицій, історико-культурної спадщини,  Волинське братство плідно працюватиме у  київській  громаді. І, слава Богу, що земляцький рух живе і міцніє і  що в ньому відбуваються такі знаменні, хвилюючі події, як нинішня.

 

Михайло Сорока,

Ольга Рутковська,

 фото

Василя Корінчука,

Олександра Вечірнього

alt  alt

alt  alt

alt    alt

alt   alt

 

alt  alt

alt  alt

This entry was posted in Голова Ради Земляцтв, МГО "Волинське братство", Події, Рада Земляцтв. Bookmark the permalink.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *