Неповторні сторінки життя

P1014425Ще у далекому дитинстві, заглядаючи у скельце калейдоскопа завжди дивувалась, як із маленьких різнобарвних уламків скла створювались і неймовірні узори і змінювалися від найменшого поруху. Нині, з плином часу, продовжую  дивуватись тому, як людина своїми вчинками вимальовує чудові, яскраві і неповторні сторінки життя, змінюючи навколишній світ.

От і того суботнього дня 17 травня, не сподіваючись на сонячну погоду, яка дозволить працювати на земляцьких садибах Національного музею архітектури і побуту у Пирогові, члени земляцтв України поволі збирались біля центрального входу.

Організатори заходу – МГО «Рівненське земляцтво» зібрали представників Асоціації земляцьких організацій «Рада земляцтв областей та регіонів України», щоб провести черговий суботник з метою упорядкування територій регіональних обійсть «cоціалістичного села». Під’їжджаючи до центрального входу, відразу ж побачили, як Святослав Ващук, виконавчий директор Рівненського земляцтва, гуртує навколо себе прибулих. Тут представники Житомирського, Закарпатського, Запорізького, Івано-Франківського, Рівненського, Сумського, Херсонського, Черкаського, Чернігівського, Чернівецького, Волинського, Кіровоградського земляцтв. Всього 132 чоловіки. Після короткого обговорення намірів кожного земляцтва та обміну думками відправились до своїх садиб. щоб залишити  чергову світлу сторінку нашого буття.

Закипіла робота в садках. Доброзичливість, веселий настрій, насичене весняними запахами та озоном повітря створювали невимушені стосунки і допомагали у творчому підході до виконання робіт.

Лягли у покоси соковиті трави, звільнились від бур’яну квітники, заблищали вимиті вікна… Світились радістю очі працівників музею – доглядачів садиб від того, що по новому засяяли музейні експонати, які з цікавістю оглядали туристи.

Цей день для земляків був особливо приємним, адже невимушене спілкування із сусідами ще раз засвідчило широку українську натуру, незламну волю до єднання, а ще силу духу, закладену в українську пісню, яку щедро дарував землякам Михайло Твердий, артист за фахом і душею.

Звичайно ж, ситуація, яка склалася в Україні, була в душі кожного. Що б ми не робили, а подумки поверталися до трагічних подій в Криму і на сході, до  наших кордонів, до нашої державності. Зі сльозами на очах слухали вірші Бориса Пономаренка, керівника Черкаського земляцтва «Шевченків край». Особливо вразили слова вірша «Бережіть синів».

Немає сил і думати, й писати,
Хотів би крикнуть – та бракує слів,
Коли вже наша українська мати
За спиною ховає ворогів!

Вона стоїть, одурена й затята,
І очі люттю дикою горять,
А проти неї – зовсім ще хлоп’ята
Під українським прапором стоять.

– Матусю-мамо, схаменіться, люди!
Я ж присягав народові служить…—
Та гримнув постріл у юначі груди
І серце зупинилося за мить.

Упав юнак, осіла поряд мати,
Стікала кров гарячою на брук,
А голова убитого солдата
Тулилася до материних рук.

Тужила мати, миттю посивіла,
Молила Бога у височині…
Та очі сина небом голубіли,
А тіло пригорталось до землі.

– Невже це я своє дитя згубила?!
Чому у серці полум’ям пече?
Прости, дитино, це нечиста сила
Стріляла через мамине плече.

…Відтятий Крим, горять міста Донбасу.
Звертаюсь до одурених людей:
–     На сумніви уже немає часу,
Рятуйте не злочинців, а дітей!

Та все ж надія і віра у краще майбутнє нашої України залишила  чергову світлу сторінку земляцького буття, поєднала земляків у весняному Пирогові.

Ганна СКРИПКА

Газета “Отчий поріг”

Фото автора

P1014425

P1014372 P1014362 P1014352 P1014324 P1014306 P1014296 P1014288 P1014283 P1014279 P1014275

 

This entry was posted in Події, Рада Земляцтв and tagged . Bookmark the permalink.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *