ПЕРСОНАЛЬНА ФОТОВИСТАВКА
ЄВГЕНА ГАПИЧА « КОLОМЕА – КОЛОМИЯ »
(архітектура міста Австро-Угорського та Польського періодів)
Фотографій Коломиї є чимало, але Євген Галич зробив не просто фіксацію об’єктів, а назавжди увіковічнив в історії унікальні архітектурні споруди і будівлі писанкового міста. Позували фотомитцеві старовинні будівлі, зведені ще за Польщі й Австро-Угорщини і причому не з центральної частини міста. В експозиції є фото першого повітового поштового відділення, теперішнє приміщення СШ №1 імені Василя Стефаника, де раніше розташовувалася коломийська цісарсько-королівська гімназія, Казарма на вулицях Чайковського і Довбуша, військкомат, у якому колись розміщувався польський Народний дім імені Едмунда і Броніслави… Такі знайомі будівлі у світлинах Євгена Гапича відкривають таємні сторінки своєї історії. Кожна фотографія – це маленька розповідь, окрема історія.
У пошуках архітектурних пам’яток допомагав фотографу відомий історик і журналіст Василь Нагірний. Він доклав чимало зусиль, щоб історична довідка кожної фотографії якомога більше розповіла про об’єкт. Кожна світлина містить інформацію про рік будівництва споруди, дані про архітектора і про використання її у різні часи. Директор Музею історії міста Коломиї Михайло Арсак був приємно вражений побаченим, тим паче що автор не коломиєць за походженням.
Фотовиставка у Музеї гетьманства у м. Києві стала для Євгена Гапича третьою – за цей рік і п’ятою за все життя. А вперше свої роботи Євген презентував не так давно – на мистецькому фестивалі «Бублик» у Коломиї. Люди з захопленням оглядали світлини талановитого фотографа. До речі, пан Євген часто публікує свої репортажі і в газеті «Коломийські Вісті», Намагаючись спинити мить, вдивитись у вічі, фотохудожник намагається відтворити образ. У всіх створених роботах фотомитець використовує фотографії місцевих жителів, колоритних краєвидів, історичних пам’яток, світлини побуту, обрядів та святкувань Покутського краю.
Коломия має багату історію, і в спадок їй залишився величезний скарб – історичне надбання. Ми маємо скарб, але не вміємо ним скористатись і потроху втрачаємо його. Не треба забувати і цуратися минулого, треба пам’ятати, дбайливо зберігати і відшукувати забуті миттєвості історії. Невже Коломию люблять і милуються нею лише гості ? Любіть Коломию завжди, завжди пам’ятайте що це ваше місто, а не лише один раз на рік, на День міста !