Улітку 1911 року, перебуваючи в Грузії, всього за дванадцять днів Леся Українка створила шедевр світової драматургії й устами Мавки проголосила: “Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає”. “Немає людини, в якій не було б закладено поривання до краси очарування світом, людяності та благородства”, – писала Леся Українка.
Саме цей творчий запал, закоханість у рідну природу, поетичний і казковий світ безсмертної драми-феєрії геніальної поетеси “Лісова пісня”, спонукали започаткувати на Ковельщині свято зустрічей поетів та всіх добрих людей, які люблять Лесине слово. 7 – 8 серпня 2010 року на Ковельщині Волинська організація Національної спілки письменників України за сприяння місцевих органів влади провела ювілейне 10 поетично-мистецьке свято “Лісова пісня”, приурочене до 99 роковин з дня закінчення Лесею Українкою драми -феєрії.
Весь репортаж чийте за адресою http://volyniany.ua/Nechimne_svjato.htm.