Поїздка до Рівненської області, організована керівництвом МГО «Рівненське земляцтво» у рамках координаторства земляцтвами України у м. Києві, була проведена на високому організаційному рівні, насичена зустрічами з відомими і просто роботящими людьми, керівниками області і районів, відвідинами історичних пам’яток і величних монументів сучасності.
У складі делегації були представники майже всіх областей України.
Здавалось, сама Природа благословила нашу поїздку, адже затяжні дощі, які впродовж кількох останніх днів панували на всій території України, припинились на межі Житомирської і Рівненської областей і за 2 дні подорожування жодна дощова краплина не затьмарила настрій подорожнім.
З розповідей людей, відвідин духовних святинь і музеїв, офіційної зустрічі з керівництвом області, розмов у трудових колективах, представники з різних куточків України зрозуміли, що прикордонна область, яка за своє історичне минуле перебувала і під польською шляхтою, і під литовськими князями, у складі древньої Русі і під монголо-татарським ігом зберегла притаманну лише українцям любов до землі і прагнення творити в ім’я майбутнього, щирість, мелодійність пісень, хлібосольну гостинність.
На сьогодні Рівненщина – це лише три відсотки від усієї території України, але на цих трьох відсотках живуть гарні люди, є цікава історія і природничі пам’ятки. Нинішня Рівненська область, як свідчать дослідження, була заселена вже в епоху палеоліту, а це сорок тисяч років тому. І відтоді люди тут відвойовують у боліт нові території, будують села та міста, дбають про збереження своєї історії.
У розповідях людей відчувається невимовна любов до свого краю, гордість за те, що саме їх земля дала світові відомі імена. Це і Георгій Шарпак, відомий у світових колах як Жорж Шарпак, лауреат Нобелівської премії з фізики (1992) за розвиток нових детекторів елементарних частинок, винахід так званих «камер Шарпака». Це і один із чотирьох президентів України Леонід Кравчук. Це і Борис Возницький, відомий музеєзнавець, Герой України. Це і Улас Самчук, український Гомер, відома постать у літературі та суспільному житті; номінувався на Нобелівську премію, але не отримав тому, що його твори на той час не були перекладені і не були широко відомі у світі.
Через Рівненщину проходив шлях Тараса Шевченка, який прибув у край в осінню пору 1846 року і перебував на Рівненщині у складі археографічної комісії. Свої згадки зробив у творах «Варнак», «Прогулка с удовольствием и не без морали». Протягом цілого року жив на Рівненщині Микола Костомаров, який працював учителем Рівненської чоловічої гімназії. У цій же гімназії історію викладав Пантелеймон Куліш. Бував тут і Михайло Драгоманов і багато-багато інших славетних людей.
Рівненщина подарувала Україні перший рукопис староукраїнською мовою – Пересопницьке Євангеліє (1561 рік), а ще через двадцять років з’явилося друковане видання Острозької Біблії.
Рівненщина – це і легендарне Берестечко, де відбувся найбільший на той час за чисельністю і найвагоміший для становлення України, як держави, бій між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого.
Славиться Рівненщина і музеями, які створені майже у кожному населеному пункті та розкривають історичне минуле і славне сьогодення трударів поліського краю.
Керівники земляцтв щиро дякували господарям за теплий прийом і надану можливість заглянути в потаємні глибини історії цього чудового регіону.
Повертались додому з усвідомленням того, що Велика Україна складається з безлічі перлин, розсипаних по всіх куточках – від півдня до півночі, від сходу до заходу.
